Що робити, якщо дитина вередує?

Дитина вередує: що робити?Примхи дитини - це ціле випробування і перевірка на міцність нервів у батьків. Якщо дорослі почнуть потурати, то дуже скоро малюк зрозуміє, що невблаганний рев, наявний в його арсеналі (природно, як засіб маніпуляції, а не з об`єктивних причин начебто голоду, спеки, поганого самопочуття і т.д.), - відмінний засіб, щоб домогтися свого. Так що ж робити, якщо дитина вередує, як не піддатися на його хитрощі?

Процес виховання дітей - наука не з легких і поєднує в собі як радості від кожної посмішки і нових навичок малюка, так і боротьбу зі своїми емоціями. На жаль, батьки не завжди можуть тримати себе в руках і зриваються, починають кричати, а часом і шльопати по попі некероване чадо.

Як справлятися з капризами і карати дитину? Всі розуміють, що малюк, влаштовуючи істерику, прагне привернути до себе увагу і домогтися бажаного. Однорічні діти ще не вміють говорити, а за допомогою плачу висловлюють свою незгоду з ситуацією. Дорослі ж повинні бути терпимими і не вестися на виверти маленького провокатора.

Примхи виникають, наприклад, тоді, коли мати намагається відучувати дитину від грудей, вирішивши відмовитися від одного денного годування. Малютка категорично проти внесення коригувань в звичний уклад речей. Але припиняти годувати грудьми все одно треба, тому, як би малюк упирався, випрошуючи тітю, мамі варто бути непохитною у своєму рішенні і знайти в собі сили заколисувати дитину далі, наспівуючи колискову, навіть якщо він плаче.

Як справлятися з капризами




Чому так доводиться робити? По-перше, щоб малюк не відчував себе знехтуваним і як і раніше отримував знаки любові й уваги. По-друге, як не відкладай, а припиняти грудне годування доведеться, тому примх не уникнути, але треба чекати тиждень-півтори (у всіх по-різному), поки дитина не змириться з таким станом речей.

Друга причина для капризів - бажання отримати своє. Наприклад, дорослі ховають цінні речі, які вже побували в руках малюка і ризикують бути зіпсованими. Або малюк на прогулянці хоче йти туди, куди не треба: він починає пручатися і наполегливо ревіти.

У цих випадках батьки повинні бути непохитними. Перший момент: строгим голосом сказати «туди йти не треба» і відвести дитину. Нехай він не розуміє слів, але він почує вашу інтонацію. Відмова повинна звучати спокійно, тихо і непохитно.



У домашніх умовах дорослим слід ігнорувати протестний плач, нібито відвернувшись при цьому і зайнявшись своїми справами. Дитина зрозуміє, що його трюки не проходять, і заспокоїться. Чим менше звертати увагу на такі маніпуляції, тим швидше дитина усвідомлює, що цей метод не працює.

Винятки становлять випадки з неврологічною патологією, з відхиленнями у розвитку психічних процесів: малюк може заходити до посиніння, звичайно, така поведінка залишати без уваги.

Примхи дитини через розставання з матір`ю

Ще одна ситуація: матері треба відлучитися, а малюк щосили проти, плаче, не хоче залишатися з бабусею або тіткою. Причина: дитина все ще сильно прив`язаний до матері, він цілком може посидіти і з бабусею, все-таки не чужа людина, але сам момент розставання є страшним. Чим швидше, без зайвих слів, мама йде по справах, тим швидше крихітка упокорюється зі сформованою ситуацією.

Сльози дитини в цьому випадку не є сльозами страждання, а просто виникають через занепокоєння перед розставанням. Дитина відчуває, що щось змінюється, у мами є інші справи, і так буде тепер завжди, але його трохи лякає новий етап самостійності (Звикання до знаходження без мами). Так що не варто занадто драматизувати і втішати дитя, так ситуація лише погіршиться, в тому числі і для самої матері: вона буде відчувати за собою провину.

Висновок: дорослим треба вчитися протистояти примхам дітей, в іншому випадку ситуація повернеться так, що дитина стане головним маніпулятором в будинку. А що буде, коли він виросте? Про це варто подумати.

Тетяна Солодовник


Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Похожее